Злотий ланцюг

Solo Frau

Біля моря дуб зелений Зі Злата ланцюг на добі тім, І в день, І в ніч , Там кіт учений все ходе ланцюгом кругом. У цих рядках - це вся Росія На ланцюгу живете цілий вік. І ніби золотий ланцюг І ніби добре всё було Та від того ланцюга лишились тільки люди Що думають як жити з ланцюгом Ні не з золотим А з тим на який їх посадили. Соломія Рожик 10.11.20

2020-11-10 20:10:53

Інші вірші поета

Українське козацтво Вечір на Україні Українська Вічність РІ (Російська Імперія , династія Романових)

Інші поети

TheCoalwalker

@TheCoalwalker

Zinzee Noel

@undiscoveredflower

К.Мёрфи

@murphytalksmorse

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11955

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

8943