Злотий ланцюг
Біля моря дуб зелений Зі Злата ланцюг на добі тім, І в день, І в ніч , Там кіт учений все ходе ланцюгом кругом. У цих рядках - це вся Росія На ланцюгу живете цілий вік. І ніби золотий ланцюг І ніби добре всё було Та від того ланцюга лишились тільки люди Що думають як жити з ланцюгом Ні не з золотим А з тим на який їх посадили. Соломія Рожик 10.11.20
2020-11-10 20:10:53
5
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12962
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16365