Не вдома
Сердце крається Біль. Душа горить Є надія але Все спідкається Бо ракети і кулі летять що мить. Я не в дома Тож нервів клубок Розплутати їх не вийде Це мій вічний з собою візок. Чи тягар Чи то ноша моя Але я не жаліюсь Бо не в дома. Не там де рідна моя земля Надімною літають зорі Літаки у далекі краї А душа все палає і стогне від болю Що все коїться на яву Десь там на рідній землі Де кожна травинка мені знайома І кожен покинутий камінець А я все ще живу не вдома І сумління з'їдає мене
2024-09-21 07:13:51
0
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3630
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3135