Не вдома
Сердце крається Біль. Душа горить Є надія але Все спідкається Бо ракети і кулі летять що мить. Я не в дома Тож нервів клубок Розплутати їх не вийде Це мій вічний з собою візок. Чи тягар Чи то ноша моя Але я не жаліюсь Бо не в дома. Не там де рідна моя земля Надімною літають зорі Літаки у далекі краї А душа все палає і стогне від болю Що все коїться на яву Десь там на рідній землі Де кожна травинка мені знайома І кожен покинутий камінець А я все ще живу не вдома І сумління з'їдає мене
21.09.2024
0
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2521
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8587