Чого?
Monterro Gf
Чого подобаєшся ти так сильно мені? І навіщо часто говориш до мене у сні? Чого припала до серця саме ти? От що найбільше, я хочу узати. Тікаєш від мене завжди ти невчасно, Надіюсь що іскра між нами не згасне Любов - це така гадюка погана Та напевно вже не загоїться рана З вогнем ти грати умієш майстерно Тай завжди я до тебе поверну І очі майже завжди у мене сумні Але бачу я тебе лише уві сні Здавалось ти розумна, чиста й чесна Проте для мене ти завжди інтересна, Хочу зазнати з тобою покою Можливо закінчиться історія наша простою жагою Забути тебе уже неможливо І поводиш зі мною ти трохи грайливо Як зрозуміти логіку твою? Зрозумів би - і я у раю. Чого подобаєшся ти так сильно мені? І я уже в напівсні. Що робити мені із тобою? Якщо для тебе це є лише грою?
2021-06-21 09:00:03
2
0
Інші вірші поета
Пиздець 4 в 1 Механік Все що болить, залишається на папері, він витримає все
Інші поети
w_lili
@w_lili
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2223
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11203