Чого?
Чого подобаєшся ти так сильно мені? І навіщо часто говориш до мене у сні? Чого припала до серця саме ти? От що найбільше, я хочу узати. Тікаєш від мене завжди ти невчасно, Надіюсь що іскра між нами не згасне Любов - це така гадюка погана Та напевно вже не загоїться рана З вогнем ти грати умієш майстерно Тай завжди я до тебе поверну І очі майже завжди у мене сумні Але бачу я тебе лише уві сні Здавалось ти розумна, чиста й чесна Проте для мене ти завжди інтересна, Хочу зазнати з тобою покою Можливо закінчиться історія наша простою жагою Забути тебе уже неможливо І поводиш зі мною ти трохи грайливо Як зрозуміти логіку твою? Зрозумів би - і я у раю. Чого подобаєшся ти так сильно мені? І я уже в напівсні. Що робити мені із тобою? Якщо для тебе це є лише грою?
2021-06-21 09:00:03
2
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1616
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1790