Епілог
Я врятувала свою душу
І відпустила геть тебе,
Тепер іди куди ти хочеш,
Та більше не існує там мене.
Заплаканою в ліжко ляжу,
І не згадаю обліку твого
І очі при тобі зав'яжу,
Та кину спогади в вогонь.
Хай усе горить, твоя брехня,
Твої образи й сподівання,
Бо не отримаєш вже дня,
Коли в мені пробудиться кохання.
Це епілог у нашому романі,
І героїня в ньому я,
Тепер ти потерпай в омані,
А я йду геть з твого життя.
2019-01-10 15:03:36
5
0