Епілог
Ференіка Грушецька
Я врятувала свою душу І відпустила геть тебе, Тепер іди куди ти хочеш, Та більше не існує там мене. Заплаканою в ліжко ляжу, І не згадаю обліку твого І очі при тобі зав'яжу, Та кину спогади в вогонь. Хай усе горить, твоя брехня, Твої образи й сподівання, Бо не отримаєш вже дня, Коли в мені пробудиться кохання. Це епілог у нашому романі, І героїня в ньому я, Тепер ти потерпай в омані, А я йду геть з твого життя.
2019-01-10 15:03:36
5
0
Інші вірші поета
Тату, зараз йде війна... Тіло без душі Глухе мовчання Не люби
Інші поети
Lady K.I.M
@lady_KIM
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9504
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4352