Хто ти?
Я все думаю: "Хто ти?" І як виглядаєш. Чи відчиниш ворота Й мене покохаєш. І коли ми побачимось вперше, Я твій образ у мізках довершу. Ти романтик напевно, не знаю, Та за щось все ж тебе покохаю. Ми побачимось рано чи пізно, Розмовляючи ніжно й наївно. Зрозуміємо, що зовсім різні, Та можливо це буде сумнівно.
2019-01-24 14:37:33
6
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2916
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4839