Хто ти?
Ференіка Грушецька
Я все думаю: "Хто ти?" І як виглядаєш. Чи відчиниш ворота Й мене покохаєш. І коли ми побачимось вперше, Я твій образ у мізках довершу. Ти романтик напевно, не знаю, Та за щось все ж тебе покохаю. Ми побачимось рано чи пізно, Розмовляючи ніжно й наївно. Зрозуміємо, що зовсім різні, Та можливо це буде сумнівно.
2019-01-24 14:37:33
6
0
Інші вірші поета
Відпусти Омана Наївна Усе з нуля
Інші поети
Duaa Is Lazy
@Writer_Duaa
Venera24
@Venera24
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3695
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16678