Кімната
Ти заснеш і побачиш кімнату. В ній ще декілька інших дверей, де не видно нічого, лиш натовп всіх зустрічних тобою людей. Ти зайдеш у кімнату "кохання", де знайдеш там конкретну людину, що спричинить можливі страждання і запхає ножа тобі в спину. Ти зайдеш у кімнату "надія" і побачиш усі свої мрії, а також і того лиходія, що від заздрості скоро здуріє. Ти зайдеш у кімнату "віра", де чекає тебе чорна прірва. Там з'являється твоя міра, яка зовсім тобі не потрібна. У цих слів зовсім міри немає, і ці терміни будуть завжди. Хтось когось дуже палко кохає, той з надією спалить мости, інший з вірою вже засинає, і ти також життя обійди. Разом з цим.
2020-01-22 00:00:51
14
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Ференіка Грушецька
@Nala дякую, мені приємно 😉
Відповісти
2020-01-22 06:19:06
1
Ром Сімчук
Вірш чудовий , має гарний зміст . Ви молодець !😊
Відповісти
2020-01-23 09:00:54
1
Ференіка Грушецька
@Ром Сімчук дуже дякую ♥️
Відповісти
2020-01-23 09:23:02
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9271
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5080