Ласка
Ференіка Грушецька
Постій зі мною в тишині, вона така глибока і самотня, як ти і очі там твої, немов прихована безодня. Постій, не йди, побудь зі мною. Тебе чекаю вже давно, а ти мовчиш, утримуєш рукою і маниш, знову як на зло. І мого погляду вже досить, щоб ти потрапив в мою пастку, рукою гладив мої коси і проявляв до мене ласку.
2020-02-10 18:41:20
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ром Сімчук
Дуже гарно 😘 Молодець!
Відповісти
2020-02-11 06:40:03
1
Ференіка Грушецька
@Ром Сімчук дякую♥️
Відповісти
2020-02-11 06:42:50
Подобається
Інші вірші поета
Три, нуль девʼять 2017 Сама Тату, зараз йде війна...
Інші поети
cheska Bailey
@Francheska_Bailey
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4402
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1917