Ласка
Ференіка Грушецька
Постій зі мною в тишині, вона така глибока і самотня, як ти і очі там твої, немов прихована безодня. Постій, не йди, побудь зі мною. Тебе чекаю вже давно, а ти мовчиш, утримуєш рукою і маниш, знову як на зло. І мого погляду вже досить, щоб ти потрапив в мою пастку, рукою гладив мої коси і проявляв до мене ласку.
2020-02-10 18:41:20
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ром Сімчук
Дуже гарно 😘 Молодець!
Відповісти
2020-02-11 06:40:03
1
Ференіка Грушецька
@Ром Сімчук дякую♥️
Відповісти
2020-02-11 06:42:50
Подобається
Інші вірші поета
Пробачаю 2017 Не ідеал Епілог
Інші поети
VéGá _S.ST._
@VeGa_SST_
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2647
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3775