Ласка
Постій зі мною в тишині, вона така глибока і самотня, як ти і очі там твої, немов прихована безодня. Постій, не йди, побудь зі мною. Тебе чекаю вже давно, а ти мовчиш, утримуєш рукою і маниш, знову як на зло. І мого погляду вже досить, щоб ти потрапив в мою пастку, рукою гладив мої коси і проявляв до мене ласку.
2020-02-10 18:41:20
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ром Сімчук
Дуже гарно 😘 Молодець!
Відповісти
2020-02-11 06:40:03
1
Ференіка Грушецька
@Ром Сімчук дякую♥️
Відповісти
2020-02-11 06:42:50
Подобається
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9541
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1626