Бабуся солдата
Надворі листя опадає, Крізь шибку сонце заглядає, Стоїть бабуся геть сумна, На внука форму одягла. Він юний воїн нашої країни, Ще вчора бігав по селу, Сьогодні - більше не дитина, Солдата кличуть на війну. Бабуся форму прасувала, Гарячі сльози гордо витирала, Збирала речі і молилась, За внука та сміливих побратимів. Бо бабця знає що таке війна Вона сама її пережила, Хай буде тиша у селі Та мир панує на землі.
2022-10-26 21:39:45
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сандра Мей
😭👍
Відповісти
2022-10-27 14:37:17
1
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1496
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
103
15
15592