My beloved homeland

.

بشرة حنطية اللول شعر كثيف لم يمشط منذ زمن، ثياب رثيثة، يدين ملطختين بدماء عائلتي، لقد كان عمري 10 سنوات حينما تم قتل جميع عائلتي في أحد الانفجارات التي اعتدنا عليها.. الآن مرت خمس سنوات اخرى، لم يتغير اي شيئ بل تحولت الاوضاع الى الأسوء اتساءل لما؟ لم نفعل اي شيئ سوى اننا اردنا استعادة ارضنا، لكن بالنسبة للعالم نحن مجرمين.. ربما سيتفهموننا إن كانوا في مكاننا.. بالنسبة لهم عمر الخامسة عشر عمر المراهقة حيث يستمتعون بشبابهم لكن بالنسبة لي وللجميع انه العمر حيث اقف علي رجلاي واحارب مع شعبي.. الآن انا اكتب في هذا الدفتر الذي كان برفقتي لمدة خمس سنوات.. سأذهب لأحارب مجددا، اشعر ان هذه آخر مرة اكتب فيها، ابي.. امي اعتقد انني سألتقي بكم عن قريب...

2023-10-17 19:50:04

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11548

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

2449