Вічне прохання
В мене до всіх вас прохання ніколи не втрачайте запал кохання навіть у муках та тортурах життя не згубіть ви цього почуття Бо що ж ще вас врятує у годину смутку та слабкості душ Як не людина що близько до серця яка вас кохає і обіймає чимдуж І наймерзенніший гріх про це забувати про тих хто впадав заради вас до колін тож обов'язок ваш себе їм віддати як відплату за бескінечність борінь І бідні ті душі,що самотні вмирають в холоді пустки батьківських квартир що обличчя близьких як сон забувають що мрії ховають в сірості стін Та не згаснемо ми - задалеко зайшли І в душі жевріє надія свята ще знайдуться ті кому ми не байдужі що цілунком розкриють змертвілі серця заб'ються вони, як знову в дитинстві так як для матері били вони і пречисте світло нового життя для інших вони пронесуть крізь віки
2020-04-22 21:18:52
7
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2339
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2320