Чума
Олесь Орлянский
У місті епідемія самотності, люди не бачать кохання впритул, не під силу вийти з цього кола, не сила зрушити сталевих амбразур. Надія народжується та вмирає, залишаючи гіркий післясмак, забиваючи смак поцілунку, лишаючи самий лише страх. Бажання плакати зникло, на місті його грубий шрам, епідемія лишила його, мандруючи по інших містам.
2020-04-17 11:45:03
6
0
Інші вірші поета
Вічне прохання Інсомнія Звинувачення Надійність
Інші поети
Jhordan Ortiz
@jhordan_ortiz
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1453
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1568