Звинувачення
Олесь Орлянский
Людська біомасса знецінена вщент, Зниження якості тому причина. Ми вже не будем, як наші батьки. Ось вам моя особиста кпина. Ми всі є разом лиш сірий потік - жодного проблиску яскравого світла. Наче вівці на бійню ідуть і ідуть, Наче дурна ще дворічна дитина Мрії формуєм на прикладі інших кращих, стрункіших, ліпших за всіх кожен з нас має персональну ікону, Кожен з нас має особистих святих, Лиш раз на сторіччя промінчик заграє, той особливий, що все таки зміг вижити серед запрілої маси, той що не забув, що таке сміх. Та чи винесе він живий серед трупів тягар цього гнилого життя, чи знайде він вихід окрім як піти в небуття... 13.11.2018
2020-04-18 11:39:14
3
0
Інші вірші поета
Чума Інсомнія Надійність Вічне прохання
Інші поети
ArDen
@ArDen
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2000
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3945