Звинувачення
Людська біомасса знецінена вщент,
Зниження якості тому причина.
Ми вже не будем, як наші батьки.
Ось вам моя особиста кпина.
Ми всі є разом лиш сірий потік -
жодного проблиску яскравого світла.
Наче вівці на бійню ідуть і ідуть,
Наче дурна ще дворічна дитина
Мрії формуєм на прикладі інших
кращих, стрункіших, ліпших за всіх
кожен з нас має персональну ікону,
Кожен з нас має особистих святих,
Лиш раз на сторіччя промінчик заграє,
той особливий, що все таки зміг
вижити серед запрілої маси,
той що не забув, що таке сміх.
Та чи винесе він
живий серед трупів
тягар цього гнилого життя,
чи знайде він вихід
окрім як піти в небуття...
13.11.2018
2020-04-18 11:39:14
3
0