Частинка Всесвіту
Частинка простору енергію зібрала,
Вперед поринула, утворюючи Світ,
Таких, от як вона, навколо мало,
Одна народиться у міліарди літ.
У тому просторі родилася краплина,
І стане базисом для океану там,
З частинки пилу утворилася рівнина,
А з плазми, в небі, зірка золота.
У Світі молодім створились хмари,
Несе їх вітер, граючись з дощем,
І трави там шепочуть до заграви,
Малюють райдуги у небі олівцем.
Пройшли роки, століття та епохи,
З'явились звірі, риби та птахи,
Гармонія у всьому, всюди спокій,
Але не може ж бути без біди.
В природі народилася людина,
Творіння Світу, Неба чи води...
На диспут теософський є хвилина?
Подумай над питанням цим і ти.
Та поки розгадає хтось причину,
Той Світ живе, росте вже не по днях,
Планету підкорила все ж людина,
Науку й техніку вивчає у містах.
Земля рида і Світ від бід страждає,
Що буде далі, бачать люди всі.
Що їм спинитись зараз заважає?
Прогрес поставлено давно понад усім.
Загинув Світ, вже знищено планету,
Не має райдуг, сонця і птахів...
Та Хаос знов сформовує частинку,
Яка стає праматір'ю Землі.
Iryna Markova✨
2020-12-30 04:27:53
9
0