Осінь
Поглянь, он пада лист осінній, Дрібна роса в мереживі гілок, А у саду, між конорів могутніх, Виводить Осінь чарівний танок. Вдягли дерева різнобарвні шати, Налились соком яблука й грушки, І сонце лагідне, як рідна мати, Цілує променями квіти в пелюстки. Шепоче ліс про літні теплі ночі, Ріка у далечінь листок несе, А Осінь вже танцює серед поля, До сну зимового готує вона все. Важкі тумани землю обіймають, І зорі наче ближче світять нам, Птахи у теплий вирій відлітають, І люди розлетілись по містам. Природа плаче тихими дощами, Їй відпочити треба до Весни, З горнятком запашної кави Перегортаємо календаря листки. Iryna Markova 🍁
2020-11-08 09:43:28
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Green Cherry
Потрясающе 👏
Відповісти
2020-11-08 21:38:52
1
Iryna Markova
@Green Cherry дякую🍂
Відповісти
2020-11-08 21:42:42
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2503
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1669