Дві дороги

Iryna Markova

Шлях тернистий і є дві дороги, Одна в темну безодню веде, Там холодний, пронизливий спокій, Мертва тиша й життя вже не те. Відштовхнув ти кохання чи рідних, Відцурався від Мови й Землі, То ступаєш ти сам неодмінно На стежину, що в чорній золі. Якщо ж ворог надавить на плечі, А ти голову все ж не схилив, То й з найглибшої темної ями Ти побачиш знов тих, хто молив, Про спасіння твоє і здоров'я, Легкий шлях до своєї сім'ї, Саме ним повертають Герої, Що боронять тут спокій Землі. Iryna Markova🥀

2021-02-19 15:04:40

Інші вірші поета

А мрія ж була... Скінчилась весна Я хочу знову в зиму... Ніч

Інші поети

MARI

@marsikitsme

найпухнастіший з котиків

@samiypuhliyizkotikov

Kira Snow

@FallingSnow119

Схожі вірші

Всі

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

14137

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4661