Дві дороги
Iryna Markova
Шлях тернистий і є дві дороги, Одна в темну безодню веде, Там холодний, пронизливий спокій, Мертва тиша й життя вже не те. Відштовхнув ти кохання чи рідних, Відцурався від Мови й Землі, То ступаєш ти сам неодмінно На стежину, що в чорній золі. Якщо ж ворог надавить на плечі, А ти голову все ж не схилив, То й з найглибшої темної ями Ти побачиш знов тих, хто молив, Про спасіння твоє і здоров'я, Легкий шлях до своєї сім'ї, Саме ним повертають Герої, Що боронять тут спокій Землі. Iryna Markova🥀
2021-02-19 15:04:40
1
0
Інші вірші поета
Осінній арт Рідний дім Кохання янгола Магія слова
Інші поети
Kulbaba_ml
@Kulbaba_ml
breeze_
@breeze_
-Rayures
@Catalina_P
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3210
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3899