Дві дороги
Шлях тернистий і є дві дороги, Одна в темну безодню веде, Там холодний, пронизливий спокій, Мертва тиша й життя вже не те. Відштовхнув ти кохання чи рідних, Відцурався від Мови й Землі, То ступаєш ти сам неодмінно На стежину, що в чорній золі. Якщо ж ворог надавить на плечі, А ти голову все ж не схилив, То й з найглибшої темної ями Ти побачиш знов тих, хто молив, Про спасіння твоє і здоров'я, Легкий шлях до своєї сім'ї, Саме ним повертають Герої, Що боронять тут спокій Землі. Iryna Markova🥀
2021-02-19 15:04:40
1
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1935
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3840