Хто ти є?
Хто ти є? Для чого ти існуєш? Навіщо світ цей породив тебе? Життя у клітці... правда? Чуєш, Тоді для кого ж воля над усе? Міцні кайдани знову одягаєш, Родились в них і кожен так живе, І до тарілки першим поспішаєш, Яку господар в клітку принесе. Робота, сон, колись відпочиваєш, Система кістку кожному дає. Як смерть прийде, позаду помічаєш, Що шлях тернистий в нікуди веде. Жорстоко, так? Хоча і сам все бачиш, Тому мовчиш, бо пережив це все, В душі глибоко знову тихо плачеш, Бо точно знаєш - воля над усе... Iryna Markova🥀
2021-05-16 19:13:12
6
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2840
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2212