Хто ти є?
Хто ти є? Для чого ти існуєш? Навіщо світ цей породив тебе? Життя у клітці... правда? Чуєш, Тоді для кого ж воля над усе? Міцні кайдани знову одягаєш, Родились в них і кожен так живе, І до тарілки першим поспішаєш, Яку господар в клітку принесе. Робота, сон, колись відпочиваєш, Система кістку кожному дає. Як смерть прийде, позаду помічаєш, Що шлях тернистий в нікуди веде. Жорстоко, так? Хоча і сам все бачиш, Тому мовчиш, бо пережив це все, В душі глибоко знову тихо плачеш, Бо точно знаєш - воля над усе... Iryna Markova🥀
2021-05-16 19:13:12
6
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2147
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
44
15
1064