Хто ти є?
Хто ти є? Для чого ти існуєш? Навіщо світ цей породив тебе? Життя у клітці... правда? Чуєш, Тоді для кого ж воля над усе? Міцні кайдани знову одягаєш, Родились в них і кожен так живе, І до тарілки першим поспішаєш, Яку господар в клітку принесе. Робота, сон, колись відпочиваєш, Система кістку кожному дає. Як смерть прийде, позаду помічаєш, Що шлях тернистий в нікуди веде. Жорстоко, так? Хоча і сам все бачиш, Тому мовчиш, бо пережив це все, В душі глибоко знову тихо плачеш, Бо точно знаєш - воля над усе... Iryna Markova🥀
2021-05-16 19:13:12
6
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4700
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8915