Сила Землі
Як сонце влітку землю цілувало, Вона теплом ділилась залюбки, Сонливі роси на тумани обертала, Вкладала силу в трави й пелюстки. Осінні хмари, дощ... схилилось небо, Вмивають землю струмені журби, Вона ж всі сили віддає, бо треба, Щоб шелестіли довше луки та ліси. Настане мить, полишить сила тихо, Поснуть дерева в подиху зими... І в казці кришталевій все довкола, Природа матері-землі шепоче сни. Як ніч минає, бачимо ми світло, Тож якось сонце забере сніги І усміхнеться йому перша квітка, Життя заграє знову барвами весни.
03.12.2021
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Тигриця
Це прекрасно!
Відповісти
01.02.2023, 19:10
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1848
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9527