Сила Землі
Як сонце влітку землю цілувало, Вона теплом ділилась залюбки, Сонливі роси на тумани обертала, Вкладала силу в трави й пелюстки. Осінні хмари, дощ... схилилось небо, Вмивають землю струмені журби, Вона ж всі сили віддає, бо треба, Щоб шелестіли довше луки та ліси. Настане мить, полишить сила тихо, Поснуть дерева в подиху зими... І в казці кришталевій все довкола, Природа матері-землі шепоче сни. Як ніч минає, бачимо ми світло, Тож якось сонце забере сніги І усміхнеться йому перша квітка, Життя заграє знову барвами весни.
2021-12-03 20:20:47
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Тигриця
Це прекрасно!
Відповісти
2023-02-01 19:10:41
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1878
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1389