Сила Землі
Як сонце влітку землю цілувало, Вона теплом ділилась залюбки, Сонливі роси на тумани обертала, Вкладала силу в трави й пелюстки. Осінні хмари, дощ... схилилось небо, Вмивають землю струмені журби, Вона ж всі сили віддає, бо треба, Щоб шелестіли довше луки та ліси. Настане мить, полишить сила тихо, Поснуть дерева в подиху зими... І в казці кришталевій все довкола, Природа матері-землі шепоче сни. Як ніч минає, бачимо ми світло, Тож якось сонце забере сніги І усміхнеться йому перша квітка, Життя заграє знову барвами весни.
2021-12-03 20:20:47
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Тигриця
Це прекрасно!
Відповісти
2023-02-01 19:10:41
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1277
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1568