Кохана

Iryna Markova

Мій світ розірвався на було та стало, Там все розумів, тут в казку прийшов. Але ця історія світла не мала, Я в темряву твою пірна знов і знов. Над прірвою стану, руки розкину, Мені б полетіти, наче я птах, Але зупиняє в останню хвилину, В коханих очах розуміння і страх. Я грішником стану для тебе, кохана, Я світ переверну, обвали спиню, Мені так потрібно, щоб ти про це знала, Я душу тобі подарую свою... З книги "Безодня", серія "Морана", автор Iryna Markova🥀

2020-11-08 09:47:53

3

7

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Green Cherry

@Iryna Markova ну добре)

Відповісти

2020-11-08 21:49:14

1

Iryna Markova

@Green Cherry якщо в інтернеті шукати плануєте, то задавайте 1 книгу серії, вона називається "Дитя Темряви", бо "Безодня" це продовження з обмеженням 18+, не знаю чи є обмеження під час пошуку на такі твори. Але вони на цій платформі теж будуть)

Відповісти

2020-11-08 21:50:11

Подобається

Green Cherry

@Iryna Markova вельми дякую)

Відповісти

2020-11-08 21:51:13

1

Схожі вірші

Всі

Дозе с любовью))

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46

42

40

2629

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1643