Кохана

Iryna Markova

Мій світ розірвався на було та стало, Там все розумів, тут в казку прийшов. Але ця історія світла не мала, Я в темряву твою пірна знов і знов. Над прірвою стану, руки розкину, Мені б полетіти, наче я птах, Але зупиняє в останню хвилину, В коханих очах розуміння і страх. Я грішником стану для тебе, кохана, Я світ переверну, обвали спиню, Мені так потрібно, щоб ти про це знала, Я душу тобі подарую свою... З книги "Безодня", серія "Морана", автор Iryna Markova🥀

2020-11-08 09:47:53

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Green Cherry

@Iryna Markova ну добре)

Відповісти

2020-11-08 21:49:14

Iryna Markova

@Green Cherry якщо в інтернеті шукати плануєте, то задавайте 1 книгу серії, вона називається "Дитя Темряви", бо "Безодня" це продовження з обмеженням 18+, не знаю чи є обмеження під час пошуку на такі твори. Але вони на цій платформі теж будуть)

Відповісти

2020-11-08 21:50:11

Подобається

Green Cherry

@Iryna Markova вельми дякую)

Відповісти

2020-11-08 21:51:13

Інші вірші поета

Осінь Дощова примара Відкрий літо Заховатись в туманах...

Інші поети

Aila

@aila4u

Miyako-san

@Sakura_san_

Daisy Daisy

@daisy_daisy

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3813

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1414