Кохана
Iryna Markova
Мій світ розірвався на було та стало, Там все розумів, тут в казку прийшов. Але ця історія світла не мала, Я в темряву твою пірна знов і знов. Над прірвою стану, руки розкину, Мені б полетіти, наче я птах, Але зупиняє в останню хвилину, В коханих очах розуміння і страх. Я грішником стану для тебе, кохана, Я світ переверну, обвали спиню, Мені так потрібно, щоб ти про це знала, Я душу тобі подарую свою... З книги "Безодня", серія "Морана", автор Iryna Markova🥀
2020-11-08 09:47:53
3
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Green Cherry
@Iryna Markova ну добре)
Відповісти
2020-11-08 21:49:14
1
Iryna Markova
@Green Cherry якщо в інтернеті шукати плануєте, то задавайте 1 книгу серії, вона називається "Дитя Темряви", бо "Безодня" це продовження з обмеженням 18+, не знаю чи є обмеження під час пошуку на такі твори. Але вони на цій платформі теж будуть)
Відповісти
2020-11-08 21:50:11
Подобається
Green Cherry
@Iryna Markova вельми дякую)
Відповісти
2020-11-08 21:51:13
1
Інші вірші поета
Я вірю Скінчилась весна Кров калини . . .
Інші поети
Любов Гаврищук
@lyubov_gavrishchuk
ExistentZ
@ExistentZ
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
44
15
1064
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
127
26
4106