Кохана
Мій світ розірвався на було та стало, Там все розумів, тут в казку прийшов. Але ця історія світла не мала, Я в темряву твою пірна знов і знов. Над прірвою стану, руки розкину, Мені б полетіти, наче я птах, Але зупиняє в останню хвилину, В коханих очах розуміння і страх. Я грішником стану для тебе, кохана, Я світ переверну, обвали спиню, Мені так потрібно, щоб ти про це знала, Я душу тобі подарую свою... З книги "Безодня", серія "Морана", автор Iryna Markova🥀
2020-11-08 09:47:53
3
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Green Cherry
@Iryna Markova ну добре)
Відповісти
2020-11-08 21:49:14
1
Iryna Markova
@Green Cherry якщо в інтернеті шукати плануєте, то задавайте 1 книгу серії, вона називається "Дитя Темряви", бо "Безодня" це продовження з обмеженням 18+, не знаю чи є обмеження під час пошуку на такі твори. Але вони на цій платформі теж будуть)
Відповісти
2020-11-08 21:50:11
Подобається
Green Cherry
@Iryna Markova вельми дякую)
Відповісти
2020-11-08 21:51:13
1
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3858
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1324