Мертві мрії
Похмурість зафарбує в сивий скроні, І душі в сірості буття уже горять, Рутина, стреси, злети, спади, болі, Чи ж саме цього ті серця хотять? Летіти в зграї, виривати першість, Зривати оплески та заздрість у людей, А потім ввечері, зваривши каву з перцем, Плекати мертві мрії день за днем. А час минає, ми не молодієм, Те що втрачаєм - вже не повернем. Чи варто задля втілення чужої мрії, Відкрити цвинтар для своїх ідей?! Iryna Markova🍂
2020-11-09 17:59:22
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Green Cherry
Очень здорово 😎 👏
Відповісти
2020-11-09 18:25:43
1
Iryna Markova
@Green Cherry дякую🍂
Відповісти
2020-11-09 18:27:13
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3393
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2708