Мертві мрії
Похмурість зафарбує в сивий скроні, І душі в сірості буття уже горять, Рутина, стреси, злети, спади, болі, Чи ж саме цього ті серця хотять? Летіти в зграї, виривати першість, Зривати оплески та заздрість у людей, А потім ввечері, зваривши каву з перцем, Плекати мертві мрії день за днем. А час минає, ми не молодієм, Те що втрачаєм - вже не повернем. Чи варто задля втілення чужої мрії, Відкрити цвинтар для своїх ідей?! Iryna Markova🍂
2020-11-09 17:59:22
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Green Cherry
Очень здорово 😎 👏
Відповісти
2020-11-09 18:25:43
1
Iryna Markova
@Green Cherry дякую🍂
Відповісти
2020-11-09 18:27:13
1
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2450
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4880