Сльози Зими
А сльози Зими, вони ж наче вічні, Кришталики снігу, мов витвір митця, І гратка у них в душі кристалічна, У всіх унікальна, хоч схожі з лиця. Народжені холодом лютим й зимою, Крижиночки падають вниз до землі, Кружляють із вітром, сміються з тобою, Струмочком щоб стати одним навесні. Радіймо й ми світу, в якому живемо, Всміхатися сонцю потрібно завжди, І всіх привітати, до кого прийдемо, Щоб усмішки щирі цвіли навкруги. Iryna Markova❄
2021-02-20 19:14:41
14
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Дуже гарно, образно. Чудовий вірш!
Відповісти
2021-02-24 15:03:35
1
Iryna Markova
@Лео Лея ❄дякую🌷
Відповісти
2021-02-24 15:13:17
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2609
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1613