Ніч
Чорною кішкою ніч підібралася, Ніжно муркоче нам дивні сни, Ти, засинаючи, в зорі вглядаєшся, Що ж вони бачать, з їх висоти? Місто зітхнуло, вкрите туманами, Втомлене жвавим рухом за день, Слабко пульсує кров магістралями, Тепло вже зникло з дальніх алей. В поспіху дня, ми й не помітили, Як вітер листя останнє зірвав, І як прийшов у парк Мороз лютий, Що на танок нашу Осінь позвав. Мовчки в обіймах його закружляла, Втратила ніжність, палкі кольори, Про холод дикий Осінь не знала, Заснула Природа вже до весни. Вогники гаснуть, шурхіт затихне, Не потривожить ніщо тихий сон, Лиш в чорноті марень далеких Зорі моргають душі в унісон. Iryna Markova🍂
2020-11-24 20:29:22
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Вероника Рубин
Дуже гарний вiрш
Відповісти
2020-11-24 21:45:59
2
Iryna Markova
Відповісти
2020-11-24 22:44:28
1
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1669
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1356