Ніч
Чорною кішкою ніч підібралася, Ніжно муркоче нам дивні сни, Ти, засинаючи, в зорі вглядаєшся, Що ж вони бачать, з їх висоти? Місто зітхнуло, вкрите туманами, Втомлене жвавим рухом за день, Слабко пульсує кров магістралями, Тепло вже зникло з дальніх алей. В поспіху дня, ми й не помітили, Як вітер листя останнє зірвав, І як прийшов у парк Мороз лютий, Що на танок нашу Осінь позвав. Мовчки в обіймах його закружляла, Втратила ніжність, палкі кольори, Про холод дикий Осінь не знала, Заснула Природа вже до весни. Вогники гаснуть, шурхіт затихне, Не потривожить ніщо тихий сон, Лиш в чорноті марень далеких Зорі моргають душі в унісон. Iryna Markova🍂
2020-11-24 20:29:22
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Вероника Рубин
Дуже гарний вiрш
Відповісти
2020-11-24 21:45:59
2
Iryna Markova
Відповісти
2020-11-24 22:44:28
1
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2412
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2382