Омана
Iryna Markova
Життя оманою просякнуте давно, Всі маски вам у шкіру повростали, Сміятись, кажете, потрібно все одно? Чого ж в очах журба, а в серці рани? Прогнило людство до самих кісток, Забули пращурів усі вже настанови, Тепер, сліпці, всі йдемо до пасток, В які ведуть нас вправні щуролови. Розваги, гроші, віртуальний рай, Купити зараз душу досить просто, Собі сам, друже, смерть ти обирай, І деградацію візьми ще, замість росту. Прокиньтесь, люди, є ще вороття, Навколо озирнутись поки можна, Цінуйте кожну мить свого життя, Реального, яке згубити просто. Iryna Markova
2020-11-17 20:32:28
26
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Iryna Markova
@Vasil369 дякую🌷
Відповісти
2020-11-29 12:13:22
Подобається
Блакитноока
Неймовірний вірш 😍😍
Відповісти
2021-01-27 18:23:10
1
Iryna Markova
@Блакитноока дякую🌹
Відповісти
2021-01-28 15:07:44
Подобається
Інші вірші поета
Кров калини Відкрий літо А мрія ж була... Мелодія дощу
Інші поети
Vasyl Stewart
@vasylstewart
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1307
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3109