Скінчилась весна
Сонячний день змінився на вечір, Крила відпали, взяла я мітлу. Скажете ви, що це недоречно, Що ж, розповім вам казку свою. Мріяла я весь світ обійняти, Квіти любила і шоколад, Книги до третьої ночі читати, В повню тікала з феями в сад. Кішка на вухо мені муркотіла, Я малювала сонце і сміх, Дуже дорослою стати хотіла, І от мені в цьому ВІН допоміг… Той хто блукає снами до рання, Серце примусив битись не в такт, Що це було, може кохання? Ні, лиш ілюзій солодкий смак. Світ в один вечір переламався, Барви тьмяніють, фей вже нема, Кіт десь під шафою заховався, Знову і знов залишаюсь сама. Плачу з дощем тепер я надвечір, Крила ж відпали, є лиш мітла, Скажете ви, що це так доречно, Коли скінчилась в жінки весна. Iryna Markova🥀
2020-11-08 09:13:48
3
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16637
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2304