Скінчилась весна

Iryna Markova

Сонячний день змінився на вечір, Крила відпали, взяла я мітлу. Скажете ви, що це недоречно, Що ж, розповім вам казку свою. Мріяла я весь світ обійняти, Квіти любила і шоколад, Книги до третьої ночі читати, В повню тікала з феями в сад. Кішка на вухо мені муркотіла, Я малювала сонце і сміх, Дуже дорослою стати хотіла, І от мені в цьому ВІН допоміг… Той хто блукає снами до рання, Серце примусив битись не в такт, Що це було, може кохання? Ні, лиш ілюзій солодкий смак. Світ в один вечір переламався, Барви тьмяніють, фей вже нема, Кіт десь під шафою заховався, Знову і знов залишаюсь сама. Плачу з дощем тепер я надвечір, Крила ж відпали, є лиш мітла, Скажете ви, що це так доречно, Коли скінчилась в жінки весна. Iryna Markova🥀

2020-11-08 09:13:48

Інші вірші поета

Вічність роз'єднала Ніч Осінь Рідний дім

Інші поети

Марія Балянт

@mariya_balyant

تُومِي.

@Tome_nov

Марина

@_Maryna

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

1757

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16638