Скінчилась весна
Iryna Markova
Сонячний день змінився на вечір, Крила відпали, взяла я мітлу. Скажете ви, що це недоречно, Що ж, розповім вам казку свою. Мріяла я весь світ обійняти, Квіти любила і шоколад, Книги до третьої ночі читати, В повню тікала з феями в сад. Кішка на вухо мені муркотіла, Я малювала сонце і сміх, Дуже дорослою стати хотіла, І от мені в цьому ВІН допоміг… Той хто блукає снами до рання, Серце примусив битись не в такт, Що це було, може кохання? Ні, лиш ілюзій солодкий смак. Світ в один вечір переламався, Барви тьмяніють, фей вже нема, Кіт десь під шафою заховався, Знову і знов залишаюсь сама. Плачу з дощем тепер я надвечір, Крила ж відпали, є лиш мітла, Скажете ви, що це так доречно, Коли скінчилась в жінки весна. Iryna Markova🥀
2020-11-08 09:13:48
3
0
Інші вірші поета
Кров калини Кохана Відкрий літо На крилах Весни
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5574
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16584