Скінчилась весна
Сонячний день змінився на вечір,
Крила відпали, взяла я мітлу.
Скажете ви, що це недоречно,
Що ж, розповім вам казку свою.
Мріяла я весь світ обійняти,
Квіти любила і шоколад,
Книги до третьої ночі читати,
В повню тікала з феями в сад.
Кішка на вухо мені муркотіла,
Я малювала сонце і сміх,
Дуже дорослою стати хотіла,
І от мені в цьому ВІН допоміг…
Той хто блукає снами до рання,
Серце примусив битись не в такт,
Що це було, може кохання?
Ні, лиш ілюзій солодкий смак.
Світ в один вечір переламався,
Барви тьмяніють, фей вже нема,
Кіт десь під шафою заховався,
Знову і знов залишаюсь сама.
Плачу з дощем тепер я надвечір,
Крила ж відпали, є лиш мітла,
Скажете ви, що це так доречно,
Коли скінчилась в жінки весна.
Iryna Markova🥀
2020-11-08 09:13:48
3
0