Скінчилась весна
Iryna Markova
Сонячний день змінився на вечір, Крила відпали, взяла я мітлу. Скажете ви, що це недоречно, Що ж, розповім вам казку свою. Мріяла я весь світ обійняти, Квіти любила і шоколад, Книги до третьої ночі читати, В повню тікала з феями в сад. Кішка на вухо мені муркотіла, Я малювала сонце і сміх, Дуже дорослою стати хотіла, І от мені в цьому ВІН допоміг… Той хто блукає снами до рання, Серце примусив битись не в такт, Що це було, може кохання? Ні, лиш ілюзій солодкий смак. Світ в один вечір переламався, Барви тьмяніють, фей вже нема, Кіт десь під шафою заховався, Знову і знов залишаюсь сама. Плачу з дощем тепер я надвечір, Крила ж відпали, є лиш мітла, Скажете ви, що це так доречно, Коли скінчилась в жінки весна. Iryna Markova🥀
2020-11-08 09:13:48
3
0
Інші вірші поета
Частинка Всесвіту Я хочу знову в зиму... Подих Зими Душа
Інші поети
Artiomtseva
@Artiomtseva
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9143
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16592