Минає осінь
Минає осінь... все в житті минає,
Дерева скинули вже шати золоті,
Тумани сірі місто сонне огортають,
Шепоче тихо дощ про сни й мені.
В чарівних мріях я побачу сонце,
Що зазирає вранці крізь шибки,
Розплющу очі - мряка за віконцем,
І знов порину в ті солодкі сни.
У сизих мареннях не має безнадії,
Там все і всі наповненні життям,
А плинний час, поволі, всі ці мрії
Розмиє в своїх водах небуття.
Обличчя й рухи також потьмяніють,
Залишуть образи лише у голові,
За них триматимусь, поки зітліють,
Перетворившись на золи шматки.
Тут плач, не плач - життя наше минає,
Втрачаємо ми золота свої листки,
Живемо в мареннях, що душу огортають,
І в забуття ведуть нас всіх роки.
Iryna Markova🍂
2020-11-15 10:25:07
6
0