Крик душі
Я несу тобі війну на своїх руках. Чуєш порох? Чуєш дим? Це так пахне страх. Біль і лють, і крик душі, дим, вогонь і жах. Щохвилини знов і знов гучно лине: "БАХ!" В темряві сирен виття, залп вогню і град. Щодня страшно за життя, знову б'є набат. Воєн звуки голосні, сторінки століть. Болю сповнені пісні, а слово не згорить!
2022-11-29 12:29:37
4
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8775
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1784