Люба бабуся
Старенька й маленька горлиці у гніздечку сидять. Маленька горлиця стареньку питає: "Люба бабусю, що там у світі? Чи можна з тобою туди полетіти?" "Люба онуко, наш світ є прекрасний. І небо, і квіти, і сонечко ясне. Але є і лихо у нашому світі. Нас, мила, люди можуть зловити." Так їй бабуся відповідає. Маленька горлиця плаче і міцно її обіймає. "Чого ти, мила?" - бабуся питає. "Боюся за тебе", – маля відповідає. "Не бійся за мене, бо ми у гніздечку. Нехай не болить твоє миле сердечко."
2023-02-02 20:40:10
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2023
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9722