Я вірю, що твоє від тебе не піде!
Я вірю, що твоє від тебе не піде, Не варто зразу долі дві ламати. Я знаю, що твоє тебе знайде. Знайде, коли не будеш ти чекати. Ти не тримай того, хто хоче полетіти, Кудись далеко, де тебе немає. І ти продовжуй так спокійно жити, Як навіть чайка в морі ще не знає. Я знаю, що твоє тобі вернеться, І навіть тут не треба ворожити. В житті тобі ще не один спіткнеться, Не треба все життя тобі одним лиш жити. На все є воля божа, Твоє життя в його руках. І проклинать не гоже, Того, про кого думаєш і мрієш, наче птах. Сказати: "Відпусти" не важко, А відпустити просто так не кожен взмозі. Лети далеко ти, кохання - пташко, Не збийся на шляху і не впади в порозі. Забудь його, покинь, не думай, не ридай. Вам, значить, не судилось разом бути. Він не один, ти добре знай, Попробуй і зумій його забути.
2021-01-11 15:17:54
3
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3191
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1663