І люблять, і мовчать, і гордість рулить
(18+)
А у житті, насправді, все простіше, Все набагато легше, ніж собі гадаєм. Та ми самі собі лиш робим гірше, І гірше чим, самі прекрасно знаєм. Думок багаж - вони велика сила, У неї в голові лиш він, у нього - лиш вона. Порад вона мало в когО просила, Бо знала, що зуміє все сама. І бачились вони щодня, Здається, шансів безліч уже мали. Та гордість - це броня, Яку ніколи не знімали. Вона його любила дуже сильно, Любов свою у серці берегла. Проте, признатись в почуттях було їй непосильно, Себе вона ще досі не перемогла. Та й він, здається, зовсім небайдужий, До неї також мав ті почуття, На перший погляд, є він хлопець дужий, Скажи ж ти їй "Люблю", врятуй обом життя. Я точно знаю, що вона кохає, В думках він в неї вдень і уночі. Сказати як йому про це, вона не знає, Щодня до нього підбирає ті ключі. Здається, недоступна, горда, вперта, Бо він їй слово, а вона йому - п'ятнадцять. Вона не може бути тут йому відверта, Занадто сильно покохала в дев'ятнадцять. Якщо кохаєш, то скажи їй прямо, А не питаєш: "Я подобаюсь тобі?". Бо ти своїми же руками риєш обом яму, І, однозначно, вона скаже тобі "Ні". Насправді, так, подобаєшся дууууже, Але сказала "ні" через свій страх. Бо хоче знати, що тобі це не байдуже, А ти читай це "так" в очах, а не словах. Багато правди вона каже жартома, В її тих жартах стільки правди, що тобі й не знати. Бо в жартах розкривається вона, Скажи "люблю" й повір, їй, точно є, про що й тобі сказати.
2021-01-10 13:17:40
6
0
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
59
4
8145
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3724