Вірш для мами
Дякую тобі, матусю,
За усю твою любов і ласку.
Я до тебе в журбі прихилюся,
І вибач ти за все мене, будь ласка.
Ти неповторна, найкраща, моя,
Бо ти- моя мама, любов і криниці озерце.
Колись і у мене вже буде сім'я,
І я пригорнуся до твого гарячого серця.
Ніколи не зможу я передати,
Простими словами все те, що пече.
Не вмію я гарно вірші писати,
Про вічну любов,
І твоє надійне плече.
І часто я бувала неслухняна,
І часом нервувала я тебе.
Пробач мене, рідненька мамо,
Любов ж твоя до краю не дійде.
Я дякую тобі за теплі руки,
Які з дитинства гріли в дощову погоду.
І за хвилини найдорожчої розлуки,
Тобі прошу у неба нагороди.
Я дякую, матусю, за життя,
Я дякую тобі за колискові.
Мені відкрила книгу майбуття,
І дякую тобі за сни казкові.
За недоспані ночі пробач ти, рідненька,
За зіпсовані нерви, кохана, пробач.
Я доросла для всіх, а для тебе маленька,
Ти читай ці рядки, найдорожча, й не плач.
Твоя любов чолом сягає неба,
А я ходжу ногами по землі.
Не плач, не плач, не плач, не треба,
Ти вибач за усе мені.
Люблю тебе понад усе у світі,
Ти будеш прикладом завжди для мене.
І завдяки тобі змогла я зрозуміти,
Якою має бути ідеальна неня.
Ти така єдина,
Як та билинка в полі.
І я - твоя дитина,
Завдячуючи долі.
Хай чує Всесвіт і земля,
Що моя мама є найкраща.
І дуже є щаслива я,
Не знайдете такої ви нізащо.
Я дякую Богу і небу,
Що маю матусю таку.
І більшого вже не треба,
Тебе понад все я люблю.
Ти будеш завжди сонцем у моїм вікні,
Ти завжди будеш місяцем мені світити з неба.
Ти будеш ангелом у моїм сні,
Ти мені все,
І більшого не треба.
Куди би не занесла мене доля,
У мене, мамо, ти єдина і моя.
Хоч дощ, хоч сніг, а хоч неволя,
І, навіть, хай закінчиться земля.
2021-01-11 15:02:11
3
0