Вірш для мами
Дякую тобі, матусю, За усю твою любов і ласку. Я до тебе в журбі прихилюся, І вибач ти за все мене, будь ласка. Ти неповторна, найкраща, моя, Бо ти- моя мама, любов і криниці озерце. Колись і у мене вже буде сім'я, І я пригорнуся до твого гарячого серця. Ніколи не зможу я передати, Простими словами все те, що пече. Не вмію я гарно вірші писати, Про вічну любов, І твоє надійне плече. І часто я бувала неслухняна, І часом нервувала я тебе. Пробач мене, рідненька мамо, Любов ж твоя до краю не дійде. Я дякую тобі за теплі руки, Які з дитинства гріли в дощову погоду. І за хвилини найдорожчої розлуки, Тобі прошу у неба нагороди. Я дякую, матусю, за життя, Я дякую тобі за колискові. Мені відкрила книгу майбуття, І дякую тобі за сни казкові. За недоспані ночі пробач ти, рідненька, За зіпсовані нерви, кохана, пробач. Я доросла для всіх, а для тебе маленька, Ти читай ці рядки, найдорожча, й не плач. Твоя любов чолом сягає неба, А я ходжу ногами по землі. Не плач, не плач, не плач, не треба, Ти вибач за усе мені. Люблю тебе понад усе у світі, Ти будеш прикладом завжди для мене. І завдяки тобі змогла я зрозуміти, Якою має бути ідеальна неня. Ти така єдина, Як та билинка в полі. І я - твоя дитина, Завдячуючи долі. Хай чує Всесвіт і земля, Що моя мама є найкраща. І дуже є щаслива я, Не знайдете такої ви нізащо. Я дякую Богу і небу, Що маю матусю таку. І більшого вже не треба, Тебе понад все я люблю. Ти будеш завжди сонцем у моїм вікні, Ти завжди будеш місяцем мені світити з неба. Ти будеш ангелом у моїм сні, Ти мені все, І більшого не треба. Куди би не занесла мене доля, У мене, мамо, ти єдина і моя. Хоч дощ, хоч сніг, а хоч неволя, І, навіть, хай закінчиться земля.
2021-01-11 15:02:11
3
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1487
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3836