Кому живе любов?
Кому живе любов? Хтось вірить ще у щирі почуття? Про це пишу я знов. І кораблем думок пливу від пекла до життя. Чи варто любити? Чи варто страждати? Чи варто прожити Й любові не знати? Рукою до любові не дістати, Чолом не досягти небес. Чи можемо щасливими ми стати? Коли живем з любов'ю, або без? Ми босоніж ходили по землі, Своїми п'ятами ми колоски топтали. Були такі дорослі, а малі, Але кохання так і не пізнали. І зустрічалися нам сотні лиць, І сонце так високо вигравало. Воно, напевно, як незграбний Гриць, Все про кохання весело співало. Хіба існує ще таке життя, Де люди не навчилися любити? Ти, народившись, відкриваєш книгу цю буття, Де вже написано коли і з ким тобі прожити. А доля долею завжди була, Вона нічого і нікого не питала. І свого вона завжди досяга, Все про життя тобі тихесенько співала. Співала весело і сумно водночас, Про все завжди тобі розповідала. І швидко, дуже швидко плине час, А ти в житті ні разу так і не кохала. І за вікном хурделиця, сніжить, А ти все все пишеш вірші про кохання. Тож не один тобі тут день ще жить, А пишеш ці слова, які звучать, немов востаннє. Прийде до тебе ще твоє кохання, І ти собі поринеш в майбуття. Прийде твоя весна, і не востаннє, І пронесеш любов крізь все своє життя...
2021-01-11 15:08:51
3
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16345
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2846