Врятуй мене
Ізидора Пономар
Врятуй мене! Бо я втомилась! Вже не можу! Не можу робити вигляд, що я всесильна і все можу. Я ж теж людина, я жива, а значить і зламатись можу... Допоможи... бо чую, що не вивожу... Чому всі думають, що я залізна? Я не залізна! Я м'яке, тендітнеє дівчисько! Я теж хочу на ручки й в обіймах чиїсь потонути! І інколи малою дитиною для когось трошечки побути! Я теж хочу мати можливість повередувати... Й комусь довіритись й в чиїсь руки керування при бажанні передати... Спросити в когось допомоги й не отримати відмови! Відчути як це, коли хтось заради тебе на все ладен і на все готовий! 06.05.2024
2024-05-06 18:26:46
2
0
Інші вірші поета
Про Кицю та Гриця Мрії дівочі Нарциси Клітка
Інші поети
Olena Кim
@kime_len
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8719
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12183