ПЕРЛИНА
Ізидора Пономар
Я бачила в тобі безкрайнєє море і тихії зорі. Однак, певно привиділось, певно здалось... В болоті побачила себе! Все пропало, перевелось... Й кров'ю моє дівочеє серце крихке ізвелось. Всі мрії насмарку, насмарку надії! Штормом і буревієм мене дурепу накрило! О тиші тепер тільки і мрію... Ось так буває, коли в камінці бачиш перлину! 13.05.2024
2024-05-13 11:24:09
1
0
Інші вірші поета
Душевна дура Абстрактність ЧАСИ Твоя собака
Інші поети
Svora
@Svora
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3417
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6438