ПЕРЛИНА
Ізидора Пономар
Я бачила в тобі безкрайнєє море і тихії зорі. Однак, певно привиділось, певно здалось... В болоті побачила себе! Все пропало, перевелось... Й кров'ю моє дівочеє серце крихке ізвелось. Всі мрії насмарку, насмарку надії! Штормом і буревієм мене дурепу накрило! О тиші тепер тільки і мрію... Ось так буває, коли в камінці бачиш перлину! 13.05.2024
2024-05-13 11:24:09
1
0
Інші вірші поета
Абстрактність Про Кицю та Гриця СИЛА Клітка
Інші поети
user8720
@user8720
MaggieB
@MaggieB
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5077
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5195