ПЕРЛИНА

Ізидора Пономар

Я бачила в тобі безкрайнєє море і тихії зорі. Однак, певно привиділось, певно здалось... В болоті побачила себе! Все пропало, перевелось... Й кров'ю моє дівочеє серце крихке ізвелось. Всі мрії насмарку, насмарку надії! Штормом і буревієм мене дурепу накрило! О тиші тепер тільки і мрію... Ось так буває, коли в камінці бачиш перлину! 13.05.2024

2024-05-13 11:24:09

Інші вірші поета

Нарциси Клітка Твоя собака ЧАСИ

Інші поети

N. F.

@nastya_frankie

Princess Girl

@Princess_life

Макс Фолс

@pr_mikhailovich

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2659

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4725