Бо фенікс я

маленький демон

Метелик ластиться до неба, радіє сонцю і теплу. Може і я, свою гарячу руку в його обійми простягну. Та він стривожений тікає, барвисті крила береже. А я лишаюсь знов самотньо, по жилах моя кров тече. Все тіло полум'ям налите, я фенікс, ось нове життя. Я не боюсь спалити крила, боюсь пірнати в небуття. Не знаю хто я, свою душу. Моя сім'я. Чи є вона? лісне багаття, в ньому і згорає, остання мить, кістки до тла. Та знаю я, що як би не старався, не зможу світ покинути я цей. Бо фенікс я, сильні крила багряні, знов захистять мене, я прометей. Темрява. Спалах. Світло. Дим. Немов прибулець, завджи був, є й буду тут чужим.

2023-01-14 09:49:54

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

ash

ну дуже красиво

Відповісти

2023-01-14 10:22:33

маленький демон

@ash прийшла фанатка номер один 🥺

Відповісти

2023-01-14 10:23:21

ash

@маленький демон так 🤸🤸

Відповісти

2023-01-14 10:27:23

Інші вірші поета

Подоба безтілесна Плотолюбний світ Кожен і кожна Миттєвість

Інші поети

Ай

@bisovadivchina

Karlos Ortiz

@karlos_ortiz

ann a

@laccanelle

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16972

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2782