Рожева вистава
Скільки буду ще тікати від своїх думок в світ, який ними ж і створений. Скільки ще в щоденнику білих сторінок стануть чорнилами спотворені. Немає порятунку в королівстві мрій. Лиш повно жаху, страху й марних надій. Поглянь навколо, всі тут в масках, ховають безодні сліз в очах своїх. Признайся вже в тяжких поразках, врятуй від незнання людей усіх цих. Правди нема в рожевому театрі мрій. Лиш марні сповідання, марні зізнання, марне кохання. Усе тут дарма. Всього лиш рожева вистава.
2023-02-28 23:37:02
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сандра Мей
Цікавий вірш. Мені сподобався сенс і виклад думок.
Відповісти
2023-03-02 15:03:41
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1983
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2663