зіткнення галактик
кепрісія
я лягаю крилами сухих аеродромів, поколінням мрійників всесвітнього потопу, як усім мислителям, мені усе відомо: до скінчення вічності не прийду я додому. як усі поети, я закінчена бродяга, скупчення зірок, що закодовані чекати, не шукай, будь ласка, більше зіткнення порядку, за мільярди років буде зіткнення галактик: я сяю яскраво, доки світяться мішені для твоїх улюблених розтягнутих трагедій, спалахну наказом я далекозорих вчених та погасну полум’ям твоєї андромеди. ціла антарктида буде невгомонним морем, зробляться супутниками невгомонні строфи, я читаю істини в рядках вічних історій: врятувались пáрами з минулого потопу. тож полиш зі мною ти усі мрії про славу, зіграні лжемовцями на вимерлих октавах, всі, хто мають шанси під невічними зірками — скупчення невдах, що закодовані кохати.
2023-10-29 13:07:25
1
0
Інші вірші поета
рани власних острахів ні крові, ні поту собача вірність мої провідники
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1946
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4358