Мила
Katharina Sydoruk
Так хочеться кричати, Та немає сили. Вже досить благати, Мою віру згасили... Навіщо прагнути того, Чого точно не буде? Навіщо кричати туди, Де ніхто не чує? Мила, я знаю, Зараз всім тяжко Лиш про одне тебе благаю Квіти і лети пташко!!! Розправивши вільно та широко крила. Пообіцяй мені любити себе мила!!! Не дай згасити Віру в себе! Тобі ще треба підкорити, Людей, які не вірять в тебе! Я бачу ти сильна, Я це відчуваю. Ти просто ідеальна Я тобі це ще не раз згадаю! Нехай всі твої мрії збуваються, А погані люди долею відкидаються.
2022-11-06 16:28:48
6
0
Інші вірші поета
Вона Люди Доля Прірва
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3558
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12309