Я ніким не була
Я ніким не була і не стала, а все так змінилось. Не лишаю писати й триматись за краще минуле. Струни душ рвати силою думки та думкою сили. Час – пронизливий біль, регулятор Господніх задумок. Все навіки пішло... Поцілунки й північні утечі. Підліткова любов, що примусила серце горіти. Смак вина на вустах, запах «Бонду» та пам'ятний вечір. Охолола душа і ніяк їй уже не зігрітись. Це доросле життя я щодня відкидаю навмисне, І не хочеться вірити в те, що задумано Богом. Підступатиме смерть, лиш на небі Він кнопку натисне. Як же жити, коли... знаєш сутність свого епілогу? Незалежні? Брехня! Гарний жарт чи якась небилиця. Бо на кожному з нас непомітні для ока кайдани. А в кінці тільки вічна пітьма, і мені без різниці, Чи згадаєте словом хорошим мене, чи поганим.
2023-03-11 16:16:35
5
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1740
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12472