Я ніким не була
Я ніким не була і не стала, а все так змінилось.
Не лишаю писати й триматись за краще минуле.
Струни душ рвати силою думки та думкою сили.
Час – пронизливий біль, регулятор Господніх задумок.
Все навіки пішло... Поцілунки й північні утечі.
Підліткова любов, що примусила серце горіти.
Смак вина на вустах, запах «Бонду» та пам'ятний вечір.
Охолола душа і ніяк їй уже не зігрітись.
Це доросле життя я щодня відкидаю навмисне,
І не хочеться вірити в те, що задумано Богом.
Підступатиме смерть, лиш на небі Він кнопку натисне.
Як же жити, коли... знаєш сутність свого епілогу?
Незалежні? Брехня! Гарний жарт чи якась небилиця.
Бо на кожному з нас непомітні для ока кайдани.
А в кінці тільки вічна пітьма, і мені без різниці,
Чи згадаєте словом хорошим мене, чи поганим.
2023-03-11 16:16:35
5
0