Я ніким не була

Кліо Хартуларі

Я ніким не була і не стала, а все так змінилось. Не лишаю писати й триматись за краще минуле. Струни душ рвати силою думки та думкою сили. Час – пронизливий біль, регулятор Господніх задумок. Все навіки пішло... Поцілунки й північні утечі. Підліткова любов, що примусила серце горіти. Смак вина на вустах, запах «Бонду» та пам'ятний вечір. Охолола душа і ніяк їй уже не зігрітись. Це доросле життя я щодня відкидаю навмисне, І не хочеться вірити в те, що задумано Богом. Підступатиме смерть, лиш на небі Він кнопку натисне. Як же жити, коли... знаєш сутність свого епілогу? Незалежні? Брехня! Гарний жарт чи якась небилиця. Бо на кожному з нас непомітні для ока кайдани. А в кінці тільки вічна пітьма, і мені без різниці, Чи згадаєте словом хорошим мене, чи поганим.

2023-03-11 16:16:35

5

0

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1278

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

40

8

2428