أرجوك عُد! ...

Khokh..

أخبرتك مراراً أن النظر إلى عيناك يجعلني اشعر بالحياة! إذاً لماذا ؟! لماذا إنتزعت مني ذلك الحق ؟ لماذا إنتزعت رغبتي بالحياة ؟ لماذا إبتعدت و جعلتني أُعاني وحدة أوجاعي بمفردي ؟ أتحسر علي ابتعاد بدون إرادتي و هجر ليس لي يداً به ! أتلك هي رغبتك بعدم الإبتعاد عني !؟ ذلك هو البعد الذي لطالما كنت تخشاه !؟ كنت دائماً تخشي أن يُنتزع منا رغبة الحب ! لكنك الآن جعلتنا نُعاني من إنتزاع رغبة الحياة ! أم أن حُبكْ قد إنطفأ كإنطفاء شمعة وحيدة تُنير في ظلمة حالكة غفل صاحبها عن الرياح التي تعبث بالارجاء لتجعله يغرق في ظلام الغرفة . أيمكن أن تعود ! و تعيد حياتي كما في سابق عهدها ؟! تعود ليعود معك دفئ أفتقده حولي ، إطمئنان قلبي أنك هنا و معي وحدي دون أحداً آخر يُشاركنا متعتنا ببعضنا! بوجودك حولي و وجودي بين ذراعاك. أيمكن أن تعود إليّ كعودة طفل صغير إلى أمه !؟ لطالما إعتدتُ علي لهفتك لرؤيتي و رجعوك بين أحضاني!! أرجوك عُد ... 4:00 a.m. Fri .. 7th September 2018 .

2018-09-07 19:31:53

10

12

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (12)

نـُونِه

@Khokh.. يوجد شيءٍ يحبُ التجديد ، ليس قلبها بالطبع ، لكنها لديها دماغي تُفكر جيداً بهٍ يستطيع هذا الدماغ فتح ابواب أمانهُ لشخصٍ اخر💙

Відповісти

2018-09-09 02:43:51

1

Khokh..

@نـُونِه أحببت حديثك .. و أنتِ محقة تماماً في ذلك ❤👌

Відповісти

2018-09-09 03:27:12

1

نـُونِه

@Khokh.. 💚💚

Відповісти

2018-09-09 03:27:41

2

Схожі вірші

Всі

"Hannah"

Jojo Harl

Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.

68

6

17351

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

1947