عبث
وسط كل ذلك العبث الذي أنا به ؛ لا أستطيع أن أُبعدك عن عقلي !. أيحدث معك ذلك أيضاً !؟ أتفكر بي ؟ هل أترك عقلك ؟! أشتقت أم أنا وحدي من يقتلها الأشتياق ؟ تبحث عني بين محادثاتنا !؟ تتطلع إلى صوري و الأشتياق يآكلك ؟ لا يهم دعني أُحدثك عن حالي قليلاً .. أشعر كأن حبك مرض لا أستطيع الشفاء منه ! كأنه خلية سرطانيه تتوغل بجسدي . و المثير للسخرية إني لا أريد الدواء ، فأنت مرضي و دوائي. أشعر بالشفقة على ذاتي ، و كم أن ذلك شعور مهين. فأنا كدت أُفكر بك على نحواً جاد .. أتعلم !؟ أنا أنظر في صورك كثيراً ، أستمع إلى تسجيلاتك الصوتية و أبتسم ! حتي أني أظن أن تلك الإبتسامات المضيئة التي توزعها بالصور هي ليّ بالأصل. مهوسة كثيراً ، أعلم ذلك . بالنظر لما كان بيننا ، و حديثك أعتقد أن كلانا يحظي بوقتاً عصيب . باليوم الأول لبُعدك كنت على ما يرام ، بالرغم من كلماتك التي لم تغادر عقلي منذ تلك اللحظة التي خرجت بها من بين شفتيك !. كنت أسعى كل يوم كي لا أقع لألآم رحيلك. أتمرد على كل شيئ كنت أمتنع عن فعله لأجلك ؛ على أمل أن أشعر بتحسن. حتي اليوم الثالث على أخر لقاء لنا ؛ بدأت أضعف حتي خارت قويّ. أصبحت أبكي كثيراً ، كل من حولي وقع ضحية لصراخي ، أكثر عصبية من أي وقتاً مضي. باليوم الرابع بدأت أراقبك من جديد ، أشاهد إذا كنت متصلاً أم لا ، و أنتظرك حتي تغلق .. أقراء أحاديثنا القديمة ! ، لا أستطيع إكمالها لإنهياري باكية حتي أخلد للنوم وسط دموعي. حادثتك باليوم العاشر على لقائنا !!. لا أستطيع وصف ما يحدث الآن !. لا أعلم ماذا يحدث أو سيحدث بعد ذلك ؟!!. الخميس .. الثامن عشر من يوليو. 4:12 p.m.
2019-07-18 15:46:58
0
0
Схожі вірші
Всі
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1028
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8594