бездарність
Меліса
(потік з потоками міцно сплівся сплетінням) позаздри мені, то неабияке вміння. дійти до вершини — моє особисте свавілля. гордиш мною? хіба це не є божевілля? я тебе не просила — тепер пожинаю безсилля. забуваєш про мене? внутрішнє над собою насилля... безліч разів пориватись кричати бездарно, що я тебе ненавиджу і все марно?.. а марити знаєш не припинила і все у сні, який забере ніч, на ранок сковзне тінню і скільки її не клич, не зви — не озветься. тобі добре, досита зараз п'ється? дощ лягає металевим прозорим лезом. укотре дивуюсь, що чує мої думки з пекла. це неабиякий кінець із драми п'єси, це моє життя до тебе, що ж welcome! припрошую сильно, якщо зможеш подужати дивитись в очі і далі мене паплюжити...
2021-05-15 18:31:39
4
0
Інші вірші поета
зорі в тобі валькірії співали.../валькирии пели... намалюй у сонця
Інші поети
Svora
@Svora
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
16664
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10205