бездарність
(потік з потоками міцно сплівся сплетінням) позаздри мені, то неабияке вміння. дійти до вершини — моє особисте свавілля. гордиш мною? хіба це не є божевілля? я тебе не просила — тепер пожинаю безсилля. забуваєш про мене? внутрішнє над собою насилля... безліч разів пориватись кричати бездарно, що я тебе ненавиджу і все марно?.. а марити знаєш не припинила і все у сні, який забере ніч, на ранок сковзне тінню і скільки її не клич, не зви — не озветься. тобі добре, досита зараз п'ється? дощ лягає металевим прозорим лезом. укотре дивуюсь, що чує мої думки з пекла. це неабиякий кінець із драми п'єси, це моє життя до тебе, що ж welcome! припрошую сильно, якщо зможеш подужати дивитись в очі і далі мене паплюжити...
2021-05-15 18:31:39
4
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9043
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1750