тінь неба
безфракційно я падала з неба, безфракційно стікав з чола піт, догорали у сонці водяні дреди, із душі видирався сталагміт. безголоса і вкрай розпечена, засохлі повзуть рубці на шкірі єдиним зі своєї сім'ї зречена, продірявлена акацією в тирі. не відновити жаринки грудей, не розібрати до паломництва. цього разу винен не одіссей, цього разу із ним гера водиться. а я відштовхнута рідним братом. з ним в обіймах травмованих. без нього не можу ступати-стати, я емоційно до крапки збезволена. «здатися» — знак у серці поєднав, забилася сполука до стебла... — так хто то дядьку онде падав? — та кажуть, що ніби тінь неба... весна 2021 року.
2021-05-01 19:39:10
2
0
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4846
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2077