моє тіло скувала змія...
Меліса
(18+)
моє тіло скувала змія, вона мені в рот заповзала, вона в мені ожила і карою небес з провиною стала... злим роком негідників, що клялися мені тоді Богом, як тіло різатимуть дротами в церкві перед порогом, литимуть/кропитимуть святою водою із цинку, тертимуть шкіру до красна окропом самої полині, відрізатимуть шмат за штатом спутане волосся й не зупинятимуться... ніхто за мене не попросить... картинно закотять очі на мольби кінцю розп'яття... їм подобається... подобається різати шкіру як латаття... моє ж тіло скувала змія, вона тоді отрутою з клику їх вбила всіх і зрозуміла я, що не демоня і не каліка.
2021-01-07 23:19:10
4
0
Інші вірші поета
хто ми? давай втечемо... на бордюрах вигнані душі
Інші поети
Nashi
@nourashii
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5443
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4388