Enfance volée
Enfant, perdu au beau milieu d'un champ Regardant au loin l'horizon Enfant, pensant à la liberté, la belle liberté Puis à ce qui l'attendait de retour chez lui La peur qui lui tordait les entrailles, à chaque fois que lui, qu'il rentrait à la maison Demeure d'enfer, après une journée de travail, bonne ou non Équivalait à la même conséquence Violence physique ou morale, Coups ou insultes, Punitions justifiées ou non Provoquant maintes douleurs et blessures Détruisant un peu plus, l'âme innocente et lumineuse d'un enfant Adolescent, debout devant l'océan, L'espoir noyé depuis longtemps, Adolescent pensait à elle, La faucheuse de son enfance, et de nombreuses personnes bien aimées Entre pensées claires et sombres, Nuits blanches parsemées d'idées noires, Fenêtre ouverte, laissant s'engouffrer la plainte du vent, Plaques de cachets vides entassés sur le sol, la vie ne tenant plus qu'à un fil, Fil tenace grâce à plusieurs petites lueurs entremêlées, éclairssisantes le brouillard Jeune adulte se remémorra, passé, présent et avenir, avec ou sans plaisir, Son cœur noirci et brisé par son enfance, restera pourtant pur par son comportement Adulte ne saura pas comment se passera la vie, si il sera encore là dans dix ans ou s'il ne sera plus, fatigué et rongé par ses regrets et remords, ou sont-ce ses craintes qui le bloquent ? Enfant, perdu au beau milieu d'un champ Regardant au loin l'horizon Pensant à la liberté, la belle liberté, contemplant au loin la valse des oiseaux volant haut dans le ciel, libre, libre comme jamais. Shadows_of_soul, écrit le 27_janvier_2021
2021-01-30 10:56:59
8
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
RevnaNinj
Oooh j'aime troooop 🥰❤️👍 Tu écris tellement bien !!! 😉😘❤️
Відповісти
2021-01-30 10:59:51
1
Kotodama
@Roi De Libertad Merci beaucoup 🥰❤
Відповісти
2021-01-30 11:01:08
1
Kotodama
@RevnaNinj Merciiiiiii ❤🥰😘😍
Відповісти
2021-01-30 11:01:21
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4877
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11445