Останній танець
Як би хотів повернутись в минуле, Як би хотів зупинити час, Побачити тебе в сукні, Станцювати з тобою вальс. Цей танець буде останнім, Слова мої не збагнеш, Я кохаю тебе до нестями, Та більше цього не відчуєш. Я злякався своїх почуттів, І більше нікому не вірив, Ти творець снів моїх, Незбагненних для мене мрій. Той вальс залишиться з нами, Мов казка, що між світами, Де існує щасливі кінці, Та це не про нас писали. Як би хотів повернутись в минуле, Де знов танцюємо без слів, І зустрінуться наші погляди, Повних жалюгідних надій. Моє серце ніби горить, І так сильно болить, Твої очі повні сліз, Не плач, я буду з тобою скрізь. Як янгол що спустився з небес Я оберігатиму тебе І пам'ятатиму до віку Той вальс ,ту мить,той день.
2024-06-03 06:59:43
4
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5066
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2931