Останній танець

Lady K.I.M

Як би хотів повернутись в минуле, Як би хотів зупинити час, Побачити тебе в сукні, Станцювати з тобою вальс. Цей танець буде останнім, Слова мої не збагнеш, Я кохаю тебе до нестями, Та більше цього не відчуєш. Я злякався своїх почуттів, І більше нікому не вірив, Ти творець снів моїх, Незбагненних для мене мрій. Той вальс залишиться з нами, Мов казка, що між світами, Де існує щасливі кінці, Та це не про нас писали. Як би хотів повернутись в минуле, Де знов танцюємо без слів, І зустрінуться наші погляди, Повних жалюгідних надій. Моє серце ніби горить, І так сильно болить, Твої очі повні сліз, Не плач, я буду з тобою скрізь. Як янгол що спустився з небес Я оберігатиму тебе І пам'ятатиму до віку Той вальс ,ту мить,той день.

2024-06-03 06:59:43

Інші вірші поета

Безсмертя Мелодія День що навчив мене жити... Крапля надії

Інші поети

Де Лайт

@fosfadok

Princess Mwas

@princess_mwas

Aki Gray

@sarcasm

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

1356

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1917