День що навчив мене жити...
День, що навчив мене жити, Зранку обняв ніжний цвіт. Він змусив мене говорити, Дав шанс найти мрії свої. Вечір закутав у спокій, І погляд прекрасний очей. Тисяча ангельських кроків І шепіт незримих ночей. День той навчив мене бачить Радість в простих чудесах. Я більше не буду марить Про те, щоб літати на крилах. Маю свободу безмежну, Завдяки тому далекому дні. Не бачу тепер порожнечу, Вона вже горить у вогні. Так навчив день мене бачить. Всю красу, що довкола нас. І нехай мрії завжди літають, Бо вони живуть у наших серцях.
2024-07-02 13:38:49
2
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2297
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4986