Не кривдіть ви своїх батьків!

Asi Lady

Ти ображаєш рідну маму? І хамиш до татуся? Та чи пам'ятаєш ти про карму? Тебе чекає теж історія оця! Ось так, хоча би на хвилину, Обдумай кожну свою дію І уяви собі картину: Твоя дитина робить трагі дію. Бо вона не має телефона, Чи хоче в поїздку в Вашингтон, Для неї батьки подруги ікона Бо купили подрузі айфон А ти їй кажеш, що не можеш, Що важливіші речі для вас є А вона тобі :" ти просто жмеш" Й тупцяє ногою й кривим словом б'є. Ти кажеш їй щоб подзвонила Вона ж тобі: "Я доросла, ма! Що за театр ти вчинила? Прийду коли захочу я І ти сидиш так цілу ніч І молиш Бога щоб жива Ти думаєш що з нею стало цьогоріч Чому ж робить такі дива? Недавно ж хвостиком ходила За мною всюди, в кожний кут А вчора підло нахамила І з нервів кинула грейфрут Тому, не кривдіть ви батьків Вас також, скоро це чекає Не виливайте на них свій гнів Бо світ, обіди всі вертає!

2020-04-05 19:50:59

2

0

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

2971

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5817