Не кривдіть ви своїх батьків!
Ти ображаєш рідну маму? І хамиш до татуся? Та чи пам'ятаєш ти про карму? Тебе чекає теж історія оця! Ось так, хоча би на хвилину, Обдумай кожну свою дію І уяви собі картину: Твоя дитина робить трагі дію. Бо вона не має телефона, Чи хоче в поїздку в Вашингтон, Для неї батьки подруги ікона Бо купили подрузі айфон А ти їй кажеш, що не можеш, Що важливіші речі для вас є А вона тобі :" ти просто жмеш" Й тупцяє ногою й кривим словом б'є. Ти кажеш їй щоб подзвонила Вона ж тобі: "Я доросла, ма! Що за театр ти вчинила? Прийду коли захочу я І ти сидиш так цілу ніч І молиш Бога щоб жива Ти думаєш що з нею стало цьогоріч Чому ж робить такі дива? Недавно ж хвостиком ходила За мною всюди, в кожний кут А вчора підло нахамила І з нервів кинула грейфрут Тому, не кривдіть ви батьків Вас також, скоро це чекає Не виливайте на них свій гнів Бо світ, обіди всі вертає!
2020-04-05 19:50:59
2
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5111
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2610