Блог
Всі
Знайомство
Новини, Особисте
Привіт усім, я — "Особистий ешафот". Персонаж, що не відразу стає до вподоби... Хоч ви читаєте про мене вперше, але точно зрозумієте про що я. Ви мене не за слухами знаєте! Я є частиною цієї людини і я був поруч с кожним з вас, коли ви думали про самогубство, коли ви відчували негативні емоції, коли ви піддавались чомусь хворому, коли були на межі, коли не розуміли, що відчуваєте, коли займалися селфхармом. Я був поруч... Іноді я вас змушував, іноді ви мене не хотіли чути, але мій крик буде вічний, гучний і німий одночасно!
Кричіть про страту! Я страчу себе і страчу себе в вас і вас в житті. Майте мужність, творіть супротив, насолоджуйтесь, бийтесь, як комарі до світла!
2
61
Вірші
Всі
Романтика?
А у осені очі твої
Іржаві і сповнені болю
І навіть птах би їх не з'їв
А я хочу гуляти з тобою
2
0
233
На темнім тлі
Напевно я сходжу з розуму
Поміж днів, що пам'ятатиму грозами
В цій, напевно казковій грі
Я стою ледь живий на темнім тлі
Переді мною силует загадковий
Я, напевно, теж казковий
Зосередженим на камері
Та надскладній грі
Почуття безумця, легкий запах смерті
Потрібно грати поки суглоби не стерті
Складніше грати перед рідними
Коли твої відчуття стають огидними
Думки плутаються. Куди діти руки?
Я не хочу залишатися на світлині чудернацьким придурком
В очі б'є світло, силует наблизився
Я, напевно, майже помер, або боляче врізався
Світлина буде прикрашати домовину
А я — вільний, і більше не відчуватиму провину
2
0
229
Затишок?
Заквітчаною весною я себе сам вішаю
Над морем, що тягне з глибин пітьму.
То солоне море безмежного відчаю
Це все породжує образ артхаусного сну
Зависнув? Обирай, реви, борсайся.
Може тебе щось потягне в рай?
Може ти приречений в зашморзі гратися...
Поміж небом та морем. Виси. Лети. Пірнай.
Виси! Веселитись будеш не довго.
Зашморг стягне мовчазну голову вмить
Може це й все надто жорстоко
Але весна піде іншим солодко бриніть
Лети за мрією та не долетиш, невдахо.
Вдаришся об стіну та впадеш
Ти будеш каятися, що не став птахом
Не став і більше не живеш
Пірнай за пітьмою, застигни в її льодах
Затягне, скує і все наче сон
Відсутність повітря покаже що таке страх
І не важливо скільки в тебе буде корон
Заквітчана весно, йди мимо
Я не знаю, що обрати дотепер
Гірко плач, моя родино
А я сам себе в пил стер
2
0
245
