Скрижаль, спустошення моє
Кривавий місяць, блиск та ніч закохані в спустошення моє, як віра, смерть та вирване життя у море часу, океан ідей. Пливе у тихе серце важка думка, упали зорі крижаних очей. Червоним світлом слідом коло моря розкинув місяць ще кілька ночей. Укрилася скрижаль в печері світлом, і з темряви густої в тихім сні, віддала віру тим, хто жив раніше, бо простір її сяяв у пітьмі. Кривавий місяць, блиск та ніч закохані в спустошення моє. Укрилася скрижаль в печері світлом, що пригнітила страх важких ночей. Червоним світлом слідом коло моря упали зорі крижаних очей. Спустошення забутого кохання розкине уві сні ще тисячі ночей.
2025-01-15 14:12:04
1
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2328
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3910