За що я люблю Україну?
За що я люблю Україну? Та чесно, Бог його зна. Конкретно сказати все рівно не зможу, хоч скільки мене не питай. Любить Україну є важко за щось, бо є в неї щось особливе... Тож спробую я повідати вам про це все в одному лиш вірші. Країну люблю я, красиву свою, вона є така неймовірна. Свобода вітрів, навіть хід всіх думок і волю оцю незбагненну. Пейзажі усіх краєвидів он тих, що так заворожують душу... Ось чую я вітер, не чую гріха, мов дзвін б’є по теплому серці. Пташині співи, тихий шепіт всіх хвиль у Чорному в загадці морі. Гей, вітре, пташки! Ну куди ж ви усі летіти далеко зібрались? Лелече гніздо на даху у селі і діти лелеки там малі. Там добрії люди, напевно, живуть, лелекам там теж дуже добре. Символіка гарна, душевна така і сили нам стільки дає. Та люди усі незвичайні такі, близькі всі усім і є щирі. Гей, вітре! І знову скажу я тобі, неси наші пісні по світі. Назад нам надію і віру неси, Щоб єдними люди всі були. Щасливі в безкрайність країни своєї впадають і їхні там душі радіють святам та і буднім всім дням таким є характер народу. Народ український — ти вільний такий, як птиця над семи морями. Так будь ти собою, козацький народ, врагів пожени кулаками. Народе козацький, а чим же ти славний? Це гідність і єдність, відвага. Сміливість і міць, як вогонь та вода, та сили все ж в цьому як в миру. Країно, - ти матір же люба моя, зоря ти на небі, надіє! Ти будеш триматись ще сотні років і йти будеш тільки вверх, далі Народе, прошу вас єдине: держись! Храни міць свою і волю. Неси всі таланти і твори, вірші, неси серед того Атланту. І люди несуть всім по світі дари, що створені їхнім талантом. Ми люди є вірні, ми сильний народ і волимо нести довіру. Вкраїно, любове ти вічна моя, єдина така серед всіх. Дала ти і волю, натхнення дала щоб люди для тебе творили. І зерна плодів людського таланту розкинеться глибоко в море, та інші не стануть давати нагоди, щоб гинули людські пригоди. За що я люблю Україну? - За що? І мушу я все ж це сказати. Не буде таких же країн як вона, бо є вона вся особлива. Хто рідний край любить, той вірний всьому, що є дороге йому в світі...
2022-10-04 10:50:11
6
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1929
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5803