За що я люблю Україну?
За що я люблю Україну? Та чесно, Бог його зна. Конкретно сказати все рівно не зможу, хоч скільки мене не питай. Любить Україну є важко за щось, бо є в неї щось особливе... Тож спробую я повідати вам про це все в одному лиш вірші. Країну люблю я, красиву свою, вона є така неймовірна. Свобода вітрів, навіть хід всіх думок і волю оцю незбагненну. Пейзажі усіх краєвидів он тих, що так заворожують душу... Ось чую я вітер, не чую гріха, мов дзвін б’є по теплому серці. Пташині співи, тихий шепіт всіх хвиль у Чорному в загадці морі. Гей, вітре, пташки! Ну куди ж ви усі летіти далеко зібрались? Лелече гніздо на даху у селі і діти лелеки там малі. Там добрії люди, напевно, живуть, лелекам там теж дуже добре. Символіка гарна, душевна така і сили нам стільки дає. Та люди усі незвичайні такі, близькі всі усім і є щирі. Гей, вітре! І знову скажу я тобі, неси наші пісні по світі. Назад нам надію і віру неси, Щоб єдними люди всі були. Щасливі в безкрайність країни своєї впадають і їхні там душі радіють святам та і буднім всім дням таким є характер народу. Народ український — ти вільний такий, як птиця над семи морями. Так будь ти собою, козацький народ, врагів пожени кулаками. Народе козацький, а чим же ти славний? Це гідність і єдність, відвага. Сміливість і міць, як вогонь та вода, та сили все ж в цьому як в миру. Країно, - ти матір же люба моя, зоря ти на небі, надіє! Ти будеш триматись ще сотні років і йти будеш тільки вверх, далі Народе, прошу вас єдине: держись! Храни міць свою і волю. Неси всі таланти і твори, вірші, неси серед того Атланту. І люди несуть всім по світі дари, що створені їхнім талантом. Ми люди є вірні, ми сильний народ і волимо нести довіру. Вкраїно, любове ти вічна моя, єдина така серед всіх. Дала ти і волю, натхнення дала щоб люди для тебе творили. І зерна плодів людського таланту розкинеться глибоко в море, та інші не стануть давати нагоди, щоб гинули людські пригоди. За що я люблю Україну? - За що? І мушу я все ж це сказати. Не буде таких же країн як вона, бо є вона вся особлива. Хто рідний край любить, той вірний всьому, що є дороге йому в світі...
2022-10-04 10:50:11
6
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5428
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1961