Вірш 1. Цей маленький вільний світ
Може, не варто боятись життя? Може, прожити його до кінця? Мати легені, повні повітря, бачити світло, бачити світло. Воленьку милу душі обійняти, бриз від морів на лиці відчувати. Не потонути в роботі по лікті і не зламатись, не бувши в повітрі. Ти полетиш після смерті, як вільний, зараз в житті ти своєму насильний. Що на рахунок кайдани порвати? Що, якщо біль у собі заховати? Так, рви кайдани, прямуй до світла, відпускай крила, бігай повільно. Світ цей належить тобі, брате милий. Світ наш з тобою — лише Україна.
2025-03-04 15:09:46
1
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2566
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4623